Дія.City — спеціальний правовий і податковий режим для технологічних компаній, який передбачає окремі правила оподаткування, гіг-контракти та механізми захисту інтелектуальної власності. Він орієнтований насамперед на IT-бізнес, продуктові компанії, R&D-проєкти та стартапи.
Перед поданням заяви варто перевірити структуру доходу, КВЕДи, кількість працівників і гіг-спеціалістів, середню винагороду, податкову модель та вимоги до звітності.
Для стандартного резидента Дія.City передбачено не менше 9 працівників та/або гіг-спеціалістів, середню місячну винагороду від 1200 євро та не менше 90% кваліфікованого доходу. Для молодих компаній діють окремі умови входу.
Після отримання статусу резидента компанія продовжує працювати як звичайна юридична особа, наприклад ТОВ, але отримує доступ до спеціальних правил Дія.City.
Зокрема, вона може залучати працівників і гіг-спеціалістів, використовувати спеціальні корпоративні механізми та за потреби обрати особливий режим оподаткування.
Одна з головних ідей режиму — надати IT-компаніям законодавчо визначену модель роботи з командами без необхідності будувати всю операційну структуру навколо договорів із ФОП.
Компанія може залучати людей за трудовими договорами або гіг-контрактами. Гіг-контракт дозволяє встановити умови виконання робіт і надання послуг, винагороду, правила щодо інтелектуальної власності, конфіденційності та припинення співпраці.
Для власників та інвесторів важливими є також передбачені режимом корпоративні інструменти й гарантії стабільності. Закон встановлює правовий режим Дія.City на необмежений строк, але щонайменше на 25 років із дня внесення до реєстру першого резидента, а також декларує стабільність визначених законом умов протягом цього періоду.
На практиці Дія.City може допомогти вирішити одразу декілька завдань: легалізувати модель роботи IT-команди, прогнозувати податкове навантаження, формалізувати права на розроблені продукти та код, структурувати відносини із засновниками й інвесторами.
У моделі «ТОВ + ФОП» компанія співпрацює з незалежними підрядниками, які самостійно сплачують податки. У Дія.City компанія може оформлювати спеціалістів як працівників або залучати їх за гіг-контрактами.
Гіг-спеціалісти та працівники враховуються у кадрових критеріях резидентства, тоді як ФОП — ні. При цьому резидент Дія.City може й надалі співпрацювати з ФОП, якщо це відповідає його податковій та договірній моделі.
Резидент Дія.City — це юридична особа, яка набула відповідного статусу згідно із законом і внесена до реєстру Дія.City. Саме юридична особа є носієм статусу та отримує можливість користуватися спеціальним правовим режимом.
Фізична особа-підприємець не може отримати статус резидента Дія.City.
Статус може отримати юридична особа, зареєстрована в Україні, незалежно від її місцезнаходження та місця фактичного провадження діяльності, якщо вона відповідає вимогам закону.
Для стандартного резидента основними критеріями є:
Ці критерії важливо оцінювати не лише перед вступом. Частина з них контролюється протягом усього періоду резидентства.
Закон встановлює перелік обставин, за яких юридична особа не може бути резидентом.
Зокрема, обмеження стосуються іноземних юридичних осіб, неприбуткових організацій, окремих компаній із державною або комунальною часткою, компаній із порушеннями щодо розкриття кінцевих бенефіціарів і структури власності, а також інших категорій, прямо визначених законом.
Перед вступом варто окремо перевірити структуру власності, санкційні обмеження, бенефіціарів, історію попереднього резидентства та характер діяльності компанії.
Кваліфікованим вважається дохід від передбачених законодавством видів діяльності Дія.City.
Для стандартного резидента сума кваліфікованого доходу за перші три повні календарні місяці після місяця набуття статусу має становити не менше 90% загального доходу за відповідний період. Надалі не менше 90% кваліфікованого доходу необхідно забезпечувати за кожен календарний рік перебування у статусі резидента.
Саме тому недостатньо просто мати «IT-КВЕД». Потрібно розуміти, за що саме компанія отримує кошти та як це відображено у договорах, актах, інвойсах і бухгалтерському обліку.
Наприклад, якщо поряд із розробкою програмного забезпечення компанія отримує значну частину доходу від діяльності, яка не входить до кваліфікованої, це може створити ризик порушення правила 90%.
До режиму Дія.City можуть входити компанії, що здійснюють визначені законом види діяльності у сфері цифрової економіки.
До них належать, зокрема, розробка та тестування програмного забезпечення, комп’ютерне програмування, консультування з питань інформатизації, оброблення даних, кібербезпека, дослідження та експериментальні розробки у сфері IT, розробка комп’ютерних ігор, окремі напрями робототехніки та інші передбачені законодавством види діяльності.
Перед поданням заяви треба перевірити не тільки назви КВЕДів у ЄДР, але й фактичну діяльність компанії та її відповідність переліку, встановленому законом.
Для стандартного резидента середня місячна винагорода працівникам та гіг-спеціалістам має становити щонайменше еквівалент 1200 євро.
Сума визначається за офіційним курсом гривні до євро, встановленим НБУ на перше число відповідного календарного місяця. Критерій застосовується починаючи з місяця, наступного за місяцем набуття статусу.
До розрахунку враховуються виплати працівникам та гіг-спеціалістам. Виплати незалежним ФОП-підрядникам самі по собі не дозволяють виконати цей кадровий критерій.
Тому компанії, яка до вступу працювала переважно з командою ФОП, необхідно заздалегідь визначити, кого переводити у штат, із ким укладати гіг-контракти та як це вплине на витрати.
Стандартний резидент має забезпечувати середньооблікову кількість працівників та гіг-спеціалістів не менше 9 осіб за підсумками кожного календарного місяця починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання статусу.
Саме тому показник не варто перевіряти лише перед поданням заяви. Звільнення декількох працівників, завершення гіг-контрактів або зміна структури команди можуть вплинути на відповідність режиму.
До вступу необхідно провести хоча б базову юридичну перевірку компанії.
Варто перевірити:
Особливої уваги потребують компанії зі складною міжнародною структурою власності або операціями з нерезидентами.
КВЕДи допомагають показати, якою діяльністю займається юридична особа, але наявність певного КВЕДу ще не означає автоматичного виконання критеріїв Дія.City.
При вступі необхідно зіставляти щонайменше чотири елементи: КВЕДи в ЄДР, фактичні послуги чи продукти компанії, умови договорів із клієнтами та характер отриманого доходу.
Якщо в ЄДР зазначено програмування, але основний дохід фактично отримується від іншої діяльності, сам КВЕД не перетворює такий дохід на кваліфікований.
IT-компанії часто використовують КВЕДи, пов’язані з комп’ютерним програмуванням, консультуванням із питань інформатизації, керуванням комп’ютерним устаткуванням, обробленням даних, розміщенням інформації на вебвузлах, вебпорталами та дослідженнями й експериментальними розробками.
Проте орієнтуватися лише на типовий список КВЕДів неправильно. Перед вступом потрібно зіставити конкретний КВЕД із чинним переліком кваліфікованих видів діяльності та фактичними операціями компанії.
Для розрахунку важлива не назва компанії та не позиціонування на сайті, а природа конкретного доходу.
Наприклад, платежі за розробку програмного продукту можуть формувати кваліфікований дохід, якщо діяльність відповідає встановленому законом виду. Водночас стороння торгівля, оренда, непрофільний консалтинг або інші джерела доходу можуть вплинути на співвідношення.
Тому бажано окремо класифікувати потоки доходів ще до вступу та налаштувати бухгалтерський облік так, щоб частку кваліфікованого доходу можна було контролювати протягом року.
У законодавстві існує спеціальна модель входу для молодих компаній, які ще не виконують усі стандартні кадрові критерії. На практиці такі компанії часто називають стартапами-резидентами.
Скористатися спеціальними умовами може юридична особа, зареєстрована не раніше ніж за 24 календарні місяці до дня подання заяви, якщо вона відповідає встановленим законом вимогам щодо діяльності, кваліфікованого доходу та відсутності заборон.
Також діє обмеження за доходом: він не повинен перевищувати граничний обсяг, визначений Податковим кодексом для платників єдиного податку третьої групи, у відповідних календарних роках.
Важливий нюанс: спрощення для молодої компанії стосується насамперед вимог до 9 спеціалістів і середньої винагороди 1200 євро. Правило щодо кваліфікованої діяльності та частки кваліфікованого доходу залишається важливим.
Головна перевага — можливість отримати статус до того, як компанія сформувала команду з 9 працівників або гіг-спеціалістів і вийшла на середню винагороду 1200 євро.
Це дозволяє молодій продуктовій або сервісній компанії зайти в режим на ранньому етапі розвитку.
Однак спрощення не є безстроковим. Компанія може користуватися таким статусом не довше ніж до 31 грудня календарного року, наступного за роком набуття статусу. Після цього необхідно відповідати загальним критеріям.
Ризик виникає, якщо компанія:
Тому ще до завершення пільгового періоду варто спрогнозувати чисельність команди, фонд винагороди та структуру доходів.
| Критерій | Звичайний резидент | Молода компанія на спеціальних умовах |
|---|---|---|
| Кількість спеціалістів | Не менше 9 | У пільговий період може не виконувати критерій 9 осіб |
| Середня винагорода | Не менше еквівалента €1200 | У пільговий період може не виконувати критерій €1200 |
| Кваліфікований дохід | Не менше 90% | Вимога щодо кваліфікованого доходу зберігається |
| Строк спеціальних умов | Не застосовується | До 31 грудня року, наступного за роком набуття статусу |
| Додаткові умови входу | Загальні критерії | Реєстрація не раніше ніж за 24 місяці та обмеження за доходом |
Резидентство і податковий режим — не одне й те саме. Компанія може бути резидентом Дія.City та продовжувати сплачувати 18% податку на прибуток або перейти на оподаткування на особливих умовах.
Тому економіку переходу бажано моделювати ще до подання заяви.
У побуті спеціальний режим часто називають податком на виведений капітал, або ПнВК. Для резидента Дія.City — платника податку на особливих умовах базова ставка щодо визначених Податковим кодексом операцій становить 9%.
Принципово він відрізняється від класичного податку на прибуток: об’єкт оподаткування визначається не просто як бухгалтерський прибуток компанії, а за конкретними операціями, передбаченими Податковим кодексом.
До них можуть належати окремі виплати на користь власників, операції з нерезидентами, безповоротна фінансова допомога та інші операції, прямо передбачені ПКУ.
Через це оцінювати вигідність ПнВК лише порівнянням «9% проти 18%» неправильно. Потрібно аналізувати структуру операцій конкретної компанії.
Резидент Дія.City не зобов’язаний переходити на спеціальний режим. Якщо компанія його не обирає, вона залишається платником податку на прибуток на загальних підставах зі ставкою 18%.
Такий варіант може бути доцільним, наприклад, якщо структура витрат, накопичені податкові показники або майбутні операції роблять класичну модель вигіднішою.
Саме тому рішення про вступ до Дія.City та рішення про перехід на податок на особливих умовах варто розглядати окремо.
Для доходів спеціалістів резидента Дія.City законодавство передбачає спеціальний порядок оподаткування.
ПДФО із заробітної плати та винагороди за гіг-контрактом за виконання відповідних умов становить 5%. Застосування цієї ставки починається з календарного місяця, наступного за місяцем отримання компанією статусу резидента.
Військовий збір у 2026 році становить 5%.
ЄСВ для передбачених режимом виплат розраховується за спеціальними правилами, тому при порівнянні з ФОП-моделлю потрібно рахувати повне навантаження на компанію та спеціаліста, а не лише ставку ПДФО.
Крім того, втрата відповідності окремим критеріям може мати податкові наслідки для компанії. Тому фонд оплати праці та кадрові показники мають контролюватися щомісячно.
Оподаткування дивідендів залежить від податкового статусу компанії, періоду, за який здійснюється виплата, та виконання передбачених Податковим кодексом умов.
Тому структуру виплат власникам необхідно моделювати окремо. Не варто виходити з припущення, що будь-які дивіденди резидента Дія.City автоматично мають одну пільгову ставку.
Наприклад, ДПС у роз’ясненнях щодо виплат у 2026 році звертає увагу як на ставку ПДФО, так і на військовий збір та умови попередніх виплат дивідендів.
Гіг-контракт — це спеціальна форма цивільно-правового договору, передбачена законодавством про Дія.City.
За ним гіг-спеціаліст виконує роботи або надає послуги на користь резидента Дія.City.
Це не класичний трудовий договір і не договір між компанією та ФОП. Гіг-спеціалістом є фізична особа, яка виступає виконавцем або підрядником саме за гіг-контрактом.
У договорі варто детально врегулювати:
Особливо важливо правильно прописати перехід майнових прав інтелектуальної власності, якщо спеціаліст створює код, дизайн, документацію, контент або інший результат, який використовуватиме компанія.
ФОП є самостійним суб’єктом підприємницької діяльності та укладає господарські чи цивільно-правові договори з компанією.
Гіг-спеціаліст — фізична особа, яка працює з резидентом Дія.City за спеціально передбаченим законом гіг-контрактом.
Для резидента різниця принципова ще й через критерії: гіг-спеціалісти враховуються при визначенні необхідної чисельності та середньої винагороди, тоді як незалежні ФОП-підрядники не замінюють працівників або гіг-спеціалістів для виконання цих кадрових критеріїв.
Ні. Статус резидента Дія.City може набути юридична особа, зареєстрована в Україні. ФОП юридичною особою не є, тому самостійно отримати статус резидента не може.
Так. Закон прямо дозволяє резидентам Дія.City залучати підрядників та виконавців, у тому числі ФОП, на підставі цивільно-правових і господарсько-правових договорів.
Однак сам факт дозволеної співпраці не означає відсутності податкових наслідків.
Обсяг операцій із ФОП потрібно аналізувати з урахуванням обраного компанією податкового режиму, характеру витрат і встановлених Податковим кодексом обмежень.
Крім того, ФОП не враховуються як працівники або гіг-спеціалісти для виконання кадрових критеріїв резидентства.
Проблеми виникають, якщо компанія після вступу до Дія.City продовжує будувати команду переважно через ФОП. Така модель може не дозволити виконувати кадрові критерії резидентства та створювати додаткові податкові ризики.
Окремо варто перевіряти договори з ФОП на ризик перекваліфікації відносин і враховувати їхній вплив на податковий режим компанії.
Перший етап — попередній аудит компанії.
Необхідно перевірити:
Цей етап важливіший за саме заповнення заяви, оскільки частина проблем проявляється вже після отримання статусу.
Для подання потрібно підготувати реєстраційні та контактні дані компанії, інформацію про посадових осіб, види діяльності та інші відомості, передбачені формою заяви.
Водночас процедура вступу побудована як декларативна: за інформацією порталу Дія, на етапі подання заяви не потрібно додавати фінансову звітність, спеціальні дозволи чи ліцензії.
Перед поданням бажано також перевірити дані в ЄДР та інших державних реєстрах, оскільки розбіжності можуть вплинути на результат розгляду.
Заява подається онлайн.
Для цього необхідно авторизуватися на порталі Дія, пройти верифікацію за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та підписати необхідні документи КЕП.
Подати її може керівник компанії, уповноважена особа, зазначена в ЄДР, або представник компанії за довіреністю. Державна послуга є безкоштовною.
Мінцифри розглядає заяву протягом 10 робочих днів.
У процедурі діє принцип мовчазної згоди: якщо протягом цього строку заяву не повернули без розгляду та заявнику не надіслали рішення про відмову, рішення про набуття статусу вважається прийнятим.
Після позитивного рішення юридична особа вноситься до реєстру Дія.City.
Якщо заяву повернули або компанія отримала відмову, необхідно перевірити причину, виправити дані або усунути обставини, які перешкоджають отриманню статусу.
Після або одночасно з підготовкою до резидентства необхідно визначитися, чи залишатиметься компанія на податку на прибуток 18%, чи обиратиме режим оподаткування резидента Дія.City на особливих умовах.
Рішення бажано приймати на основі фінансової моделі.
Для цього варто змоделювати щонайменше:
Лише після цього можна обґрунтовано визначити, яка модель буде вигіднішою.
Плануєте перехід у Дія.City?
Допоможемо перевірити відповідність критеріям, прорахувати податкове навантаження та визначити, яка модель буде вигіднішою для вашої компанії.
Підстави для відмови визначені законом.
Серед них — невідповідність обов’язковим вимогам до заявника, недостовірна інформація в заяві, невиконання спеціальних умов для молодої компанії та окремі випадки, коли заявник нещодавно втратив статус резидента.
На практиці перед поданням варто особливо перевірити:
Помилка на етапі підготовки може означати не лише відмову, але й необхідність повторно проходити процедуру.
Резидент зобов’язаний забезпечувати безперервну та повну відповідність установленим законом вимогам протягом усього періоду резидентства.
Тому бажано щомісяця контролювати:
Частку кваліфікованого доходу доцільно вести накопичувальним підсумком, а не перевіряти вперше наприкінці року.
Закон передбачає початковий та річний контроль відповідності.
Початковий звіт подається не пізніше останнього дня шостого календарного місяця, наступного за місяцем, у якому компанія набула статусу. Він охоплює показники за перші три повні календарні місяці після місяця набуття статусу.
Надалі резиденти подають річні звіти про відповідність, а передбачені законом твердження підтверджуються незалежним висновком.
Прострочення звітності та незалежного висновку може мати критичні наслідки: закон передбачає втрату статусу, зокрема у випадку прострочення їх подання більш ніж на 20 робочих днів після граничного строку.
Тому календар звітності краще налаштувати одразу після вступу.
Серед типових помилок:
Вже маєте статус резидента Дія.City?
ELMA може взяти на себе контроль критеріїв, бухгалтерський і кадровий облік, звітність та підготовку до підтвердження відповідності.
Режим передусім варто розглядати IT-компаніям зі сформованою або зростаючою командою, продуктовим бізнесам, технологічним стартапам та компаніям, які залучають інвесторів.
Дія.City також може бути цікавою бізнесу, який хоче перейти від переважно ФОП-моделі до системної роботи з гіг-контрактами та працівниками.
Окремим аргументом може бути необхідність більш чітко врегулювати IP, корпоративні відносини та правила взаємодії з ключовими спеціалістами.
Резидентство не обов’язково буде оптимальним для дуже маленької команди, яка не має юридичної особи або не планує масштабування.
Також режим може не підходити компанії, яка отримує значну частину доходів від некваліфікованої діяльності, не готова підтримувати кадрові критерії або не хоче впроваджувати регулярний контроль звітності.
Окрема категорія ризику — компанії з хаотичною мережею договорів із ФОП. У такому випадку спочатку варто перебудувати договірну та фінансову модель, а вже потім подавати заяву.
Для IT-компаній резидентство Дія.City може бути одним із факторів, які враховуються в контексті отримання статусу критично важливого підприємства.
Проте резидентство Дія.City саме по собі не означає автоматичного отримання критичності та не дає автоматичного права забронювати всіх працівників.
Критичність підприємства для бронювання та бронювання військовозобов’язаних — це окремі процедури з власними критеріями, документами й вимогами. Також компанії необхідно належним чином вести військовий облік на підприємстві та кадрову документацію.
Тому, якщо вступ до Дія.City розглядається одночасно з планами щодо критичності й бронювання, ці процеси краще аналізувати комплексно.
Дія.City — спеціальний правовий режим для компаній цифрової економіки з окремими правилами оподаткування, роботи з командами та корпоративними інструментами.
Це українська юридична особа, яка отримала відповідний статус і внесена до реєстру Дія.City.
Українська юридична особа, яка здійснює дозволені види діяльності, відповідає встановленим критеріям і не має законодавчих обмежень.
Ні. Резидентом може бути юридична особа. Водночас резиденти Дія.City можуть співпрацювати з ФОП як із підрядниками за відповідними договорами.
Для стандартного резидента ключовими є не менше 90% кваліфікованого доходу, щонайменше 9 працівників та/або гіг-спеціалістів і середня винагорода від 1200 євро.
КВЕДи мають відповідати фактичній діяльності компанії та дозволеним видам діяльності Дія.City. Самого КВЕДу недостатньо для підтвердження відповідності.
Це дохід, отриманий від визначених законодавством кваліфікованих видів діяльності. Його необхідно окремо відстежувати для контролю відповідності критеріям резидентства.
Не менше 90% загального доходу резидента має припадати на кваліфіковані види діяльності у встановлені законом періоди.
Компанія може залишатися на податку на прибуток 18% або обрати спеціальний режим оподаткування. Для працівників і гіг-спеціалістів також передбачені окремі правила оподаткування.
Так зазвичай називають спеціальний режим оподаткування резидента Дія.City, за якого окремі визначені операції оподатковуються за ставкою 9%.
Гіг-контракт укладається з фізичною особою — гіг-спеціалістом, а ФОП є окремим суб’єктом підприємництва. Гіг-спеціалісти враховуються у кадрових критеріях резидента.
Так. Для молодих компаній передбачені спрощені умови входу та тимчасові послаблення щодо частини стандартних критеріїв.
Потрібно контролювати частку кваліфікованого доходу, ліміт доходу, строки звітності та вчасно перейти до виконання загальних критеріїв.
Заяву можна подати онлайн через портал Дія. Вона підписується електронним підписом уповноваженої особи компанії та направляється до Мінцифри.
Закон передбачає строк до 10 робочих днів. Якщо протягом цього часу заяву не повернули без розгляду і не було надіслано рішення про відмову, застосовується принцип мовчазної згоди.
Причинами можуть бути невідповідність вимогам закону, недостовірні дані, невиконання спеціальних умов для молодої компанії або інші прямо визначені законом підстави.
Інформація про юридичних осіб, які мають або мали статус резидента, міститься в офіційному реєстрі Дія.City.
Резидентство може мати значення для IT-компанії, але не гарантує отримання критичності або бронювання. Для цього діють окремі критерії та процедури.